| (function (window) { | |
| var last = +new Date(); | |
| var delay = 100; // default delay | |
| // Manage event queue | |
| var stack = []; | |
| function callback() { | |
| var now = +new Date(); | |
| if (now - last > delay) { |
| var findClass = function(className) { | |
| var output = []; // Ініціалізуємо масив | |
| var node = (typeof className === 'undefined' ? document.getElementsByTagName('body')[0] : document.getElementByClassName(className)).getElementsByTagName('*'); | |
| for(var i=0; i<node.length; i++) { // перебираємо всі ноди | |
| if(node[i].getAttribute('class')) { // якщо мають атрибут class | |
| output[i] = node[i].getAttribute('class'); // заносимо список класів в вихідний масив | |
| } | |
| } | |
| return output; | |
| }; |
| /*! | |
| * contentloaded.js | |
| * | |
| * Author: Diego Perini (diego.perini at gmail.com) | |
| * Summary: cross-browser wrapper for DOMContentLoaded | |
| * Updated: 20101020 | |
| * License: MIT | |
| * Version: 1.2 | |
| * | |
| * URL: |
| /*! | |
| loadCSS: load a CSS file asynchronously. | |
| [c]2014 @scottjehl, Filament Group, Inc. | |
| Licensed MIT | |
| */ | |
| function loadCSS( href, before, media ){ | |
| "use strict"; | |
| // Arguments explained: | |
| // `href` is the URL for your CSS file. | |
| // `before` optionally defines the element we'll use as a reference for injecting our <link> |
| // Simple ajax function to avoid using jQuery (°-°) | |
| var ajax = function (url, callback) { | |
| var xhr = new XMLHttpRequest(); | |
| xhr.open('GET', url, true); | |
| xhr.send(); | |
| xhr.onreadystatechange = function (e) { | |
| if (e.target.status === 200 && e.target.readyState === 4) { | |
| callback(e.target.response); | |
| } | |
| }; |
| doJSONP('http://some.url/', function (data) { | |
| console.log(data); | |
| }); |
| /** | |
| * Return a XMLHttpRequest objects | |
| * @return {Object} XMLHttpRequest | |
| */ | |
| function getXMLHttpRequest() { | |
| if (window.XMLHttpRequest || window.ActiveXObject) { | |
| if (window.XMLHttpRequest) { | |
| return new XMLHttpRequest(); | |
| } else { | |
| try { |
| // Оборачиваем весь код в функцыю-замыкание | |
| // чтобы изолировать код | |
| (function() { | |
| 'use strict'; // Использовать строгий синтаксис | |
| var simpleNumbers = function (N) { // Оглашаем функцыю | |
| var simple = 2, // Простое число | |
| simples = [1]; // Массив из простых чисел |
In this document I am using Sass's SCSS syntax. You can choose to use the indented syntax in sass, if you prefer it, it has no functional differences from the SCSS syntax.
For Less, I'm using the JavaScript version because this is what they suggest on the website. The ruby version may be different.
Якщо ви працюєте в ІТ, то як ніхто знаєте про ціну часу. Оптимізація робочого процесу - один з найважливіших аспектів роботи в ІТ. Так чи інакше, наша робота (будь то верстка сайту, написання модулів, чи тестування додатків) вимагає повторення одних і тих самих дій: швидкі скріншоти з завантаженням на сервер, обробка виділеного тексту, конвертація файлів, парсинг данних та багато іншого. Аби не робити зайвих дій, а сконцентруватись на ідеї та самій суті її реалізації, ще в 1978 році Стівен Борн розробив командну оболонку [sh][wiki-sh], яка згодом, в 1987 році була вдосконалена Браяном Фоксом і переросла в те, що ми знаємо сьогодні як [bash][wiki-bash] (Bourne again shell).
Цілком логічно, що з’являється запитання: "Для чого мені потрібне щось, що написали майже півстоліття тому?" Так от відповідь на нього проста: це "щось" дотепер є найпотужнішим інструментом автоматизації та, де-факто, стандартом для написання простих, але ефективних сценаріїв на всіх unix-based системах. Саме тому знати